Упродовж чотирьох десятиліть у музеї сформовано найбільше та найцінніше тематичне фондове зібрання пам’яток воєнної історії України, що налічує близько 400 тис. музейних предметів. Цей унікальний пласт історичних джерел складають артефакти періоду Другої світової війни, а також довоєнної та повоєнної доби.
Фондові студії
Фондозбірня музею містить цінні колекції пам’яток, що віддзеркалюють події періоду воєнного лихоліття у долі українського народу. Музейні предмети дають можливість наочно й послідовно показати причини та наслідки планетарної катастрофи, відтворити війну в її проявах, трагедію і звитягу України та її народу в цих подіях, змалювати воєнні баталії та репродукувати національно-визвольний рух і тяглість державотворчих процесів на українських теренах.

На стадії атрибутування, вивчення, дослідження перебуває вперше створений у 2007р. у стінах музею Документальний фонд з обліку людських військових втрат України у Другій світовій війні, що налічує близько 10 тис. музейних справ та понад 3 млн персональних документів на загиблих та зниклих безвісти воїнів.

Сконцентрований у фондах музею документально-реліквійний масив постає потужним сегментом збереження історичної пам’яті про Другу світову війну, місце і роль в ній українського народу.

Звертаємося до всіх небайдужих із пропозицією долучитися до збору артефактів періоду війни для поповнення фондів музею новими предметами історичної спадщини.

Електронний каталог Український визвольний рух в Україні 40 – 50-х рр. XX ст.: колекція матеріалів у фондозбірні Національного музею історії України у Другій світовій війні. Меморіальний комплекс
Матеріали загального характеру
завантажити
Персональні матеріали
завантажити

У каталозі презентований увесь масив матеріалів з історії українського визвольного руху, що зберігається у фондозбірні музею. Нині ця колекція налічує близько 1,5 тис. музейних предметів. З одного боку, ці реліквії висвітлюють боротьбу учасників націоналістичного підпілля та повстанського руху за здобуття Української держави, активну протидію всім «займанцям» рідної землі, а з іншого – контрзаходи радянських партизанських формувань та партійно-радянських структур, спрямовані на ліквідацію «українсько-німецьких націоналістів» у воєнні та повоєнні роки.

Пропонований каталог складається з двох тематичних блоків: перший – містить матеріали загального характеру, другий – персональні матеріали.

Більшість матеріалів першого блоку становлять джерела, що надійшли до фондозбірні впродовж останніх двох десятиліть у результаті опрацювання відповідних темарійних сховищ Галузевого державного архіву СБУ (ГДА СБУ), Центрального державного архіву громадських об’єднань України (ЦДАГО України), Центрального державного архіву вищих органів влади та управління (ЦДАВО України), а також налагодження плідної співпраці з крайовими та обласними товариствами ветеранів УПА, їхніми районними відділами.

Основну частину другого блоку охоплюють особисті матеріали понад сотні учасників боротьби за Українську самостійну соборну державу, отримані в результаті спілкування з ветеранами ОУН і УПА або членами їхніх родин. Збирати артефакти науковці почали з 1993 р. під час відряджень до всіх областей західноукраїнського регіону. Решту джерел становлять персональні матеріали ідейних та політичних супротивників представників націоналістичного підпілля, зокрема військовослужбовців прикордонних військ, працівників радянських спецорганів.

Географічні назви подано за просторово-регіональною конфігурацією сучасного адміністративно-територіального поділу. Через об’єктивні причини в частині презентованих персоналій, учасників визвольного руху, не можна встановити псевдо, а також відомості про причетність до тих або інших організаційних структур ОУН або УПА.

Усна історія

Під час дослідження історичних і соціальних процесів в їх індивідуальному вимірі, а також взаємодії людини і суспільства вагома роль відводиться персональному свідченню. Розповіді, де респонденти – безпосередні учасники чи сучасники історичних подій, ретранслюють особистісний досвід виживання в складних життєвих умовах.

Базуючись на читанні «тексту» людської пам’яті, усна історія подає минуле крізь індивідуальну світоглядну призму. Особливо затребувані усноісторичні джерела у випадках, коли про певне явище майже не залишається інших свідчень, окрім особистих споминів і вражень.

Наразі нелегко розмірковувати про складні віхи воєнної доби та коментувати події минувшини. Їх можна спробувати осмислити на підставі приватного досвіду тих, кого на сучасному етапі ще є змога опитати, а відтак послуговуватися не спрощеними схемами висвітлення минулого, а осягнути весь його спектр, насичений мозаїкою міркувань над (не)побаченим, (не)зробленим, (не)сказаним.

Задля об'єктивного вивчення, переосмислення та неупередженого відтворення історії України у Другій світовій війні, вироблення універсальної концепції історичної пам’яті в Музеї закумульовано життєписи тих, хто, пройшовши крізь катаклізми ХХ ст., віднайшов сили й бажання поділитися пережитим у відеоінтерв'ю.